| охва́чувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | охва́чувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | охва́чуймо | |
| 2 особа | охва́чуй | охва́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | охва́чуватиму | охва́чуватимемо, охва́чуватимем |
| 2 особа | охва́чуватимеш | охва́чуватимете |
| 3 особа | охва́чуватиме | охва́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | охва́чую | охва́чуємо, охва́чуєм |
| 2 особа | охва́чуєш | охва́чуєте |
| 3 особа | охва́чує | охва́чують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| охва́чуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | охва́чував | охва́чували |
| жін. р. | охва́чувала | |
| сер. р. | охва́чувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| охва́чувавши | ||