охме́лений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | охме́лений | охме́лена | охме́лене | охме́лені |
родовий | охме́леного | охме́леної | охме́леного | охме́лених |
давальний | охме́леному | охме́леній | охме́леному | охме́леним |
знахідний | охме́лений, охме́леного | охме́лену | охме́лене | охме́лені, охме́лених |
орудний | охме́леним | охме́леною | охме́леним | охме́леними |
місцевий | на/в охме́леному, охме́ленім | на/в охме́леній | на/в охме́леному, охме́ленім | на/в охме́лених |
[розм.] |