| очаро́вуватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | очаро́вуватися, очаро́вуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | очаро́вуймося, очаро́вуймось | |
| 2 особа | очаро́вуйся, очаро́вуйсь | очаро́вуйтеся, очаро́вуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | очаро́вуватимуся, очаро́вуватимусь | очаро́вуватимемося, очаро́вуватимемось, очаро́вуватимемся |
| 2 особа | очаро́вуватимешся | очаро́вуватиметеся, очаро́вуватиметесь |
| 3 особа | очаро́вуватиметься | очаро́вуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | очаро́вуюся, очаро́вуюсь | очаро́вуємося, очаро́вуємось, очаро́вуємся |
| 2 особа | очаро́вуєшся | очаро́вуєтеся, очаро́вуєтесь |
| 3 особа | очаро́вується | очаро́вуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| очаро́вуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | очаро́вувався, очаро́вувавсь | очаро́вувалися, очаро́вувались |
| жін. р. | очаро́вувалася, очаро́вувалась | |
| сер. р. | очаро́вувалося, очаро́вувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| очаро́вувавшись | ||