| очеретува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | очеретува́тий | очеретува́та | очеретува́те | очеретува́ті |
| родовий | очеретува́того | очеретува́тої | очеретува́того | очеретува́тих |
| давальний | очеретува́тому | очеретува́тій | очеретува́тому | очеретува́тим |
| знахідний | очеретува́тий, очеретува́того | очеретува́ту | очеретува́те | очеретува́ті, очеретува́тих |
| орудний | очеретува́тим | очеретува́тою | очеретува́тим | очеретува́тими |
| місцевий | на/в очеретува́тому, очеретува́тім | на/в очеретува́тій | на/в очеретува́тому, очеретува́тім | на/в очеретува́тих |