| очу́ти́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | очу́ти́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | очу́ті́мо, очу́ті́м | |
| 2 особа | очу́ти́ | очу́ті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | очу́чу́ | очу́ти́мо, очу́ти́м |
| 2 особа | очу́ти́ш | очу́ти́те |
| 3 особа | очу́ти́ть | очу́тя́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | очу́ти́в | очу́ти́ли |
| жін.р. | очу́ти́ла | |
| сер.р. | очу́ти́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| очу́ти́вши | ||