| ошанцьо́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ошанцьо́ваний | ошанцьо́вана | ошанцьо́ване | ошанцьо́вані |
| родовий | ошанцьо́ваного | ошанцьо́ваної | ошанцьо́ваного | ошанцьо́ваних |
| давальний | ошанцьо́ваному | ошанцьо́ваній | ошанцьо́ваному | ошанцьо́ваним |
| знахідний | ошанцьо́ваний, ошанцьо́ваного | ошанцьо́вану | ошанцьо́ване | ошанцьо́вані, ошанцьо́ваних |
| орудний | ошанцьо́ваним | ошанцьо́ваною | ошанцьо́ваним | ошанцьо́ваними |
| місцевий | на/в ошанцьо́ваному, ошанцьо́ванім | на/в ошанцьо́ваній | на/в ошанцьо́ваному, ошанцьо́ванім | на/в ошанцьо́ваних |