| ощасли́витися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ощасли́витися, ощасли́витись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ощасли́вмося, ощасли́вмось | |
| 2 особа | ощасли́вся | ощасли́втеся, ощасли́втесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ощасли́влюся, ощасли́влюсь | ощасли́вимося, ощасли́вимось, ощасли́вимся |
| 2 особа | ощасли́вишся | ощасли́витеся, ощасли́витесь |
| 3 особа | ощасли́виться | ощасли́вляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ощасли́вився, ощасли́вивсь | ощасли́вилися, ощасли́вились |
| жін.р. | ощасли́вилася, ощасли́вилась | |
| сер.р. | ощасли́вилося, ощасли́вилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ощасли́вившись | ||