| | |
| оєвропе́юватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | оєвропе́юватися, оєвропе́юватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | оєвропе́юймося, оєвропе́юймось |
| 2 особа | оєвропе́юйся, оєвропе́юйсь | оєвропе́юйтеся, оєвропе́юйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оєвропе́юватимуся, оєвропе́юватимусь | оєвропе́юватимемося, оєвропе́юватимемось, оєвропе́юватимемся |
| 2 особа | оєвропе́юватимешся | оєвропе́юватиметеся, оєвропе́юватиметесь |
| 3 особа | оєвропе́юватиметься | оєвропе́юватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оєвропе́ююся, оєвропе́ююсь | оєвропе́юємося, оєвропе́юємось, оєвропе́юємся |
| 2 особа | оєвропе́юєшся | оєвропе́юєтеся, оєвропе́юєтесь |
| 3 особа | оєвропе́юється | оєвропе́юються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| оєвропе́юючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | оєвропе́ювався, оєвропе́ювавсь | оєвропе́ювалися, оєвропе́ювались |
| жін. р. | оєвропе́ювалася, оєвропе́ювалась |
| сер. р. | оєвропе́ювалося, оєвропе́ювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| оєвропе́ювавшись |
