партикуля́рний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | партикуля́рний | партикуля́рна | партикуля́рне | партикуля́рні |
родовий | партикуля́рного | партикуля́рної | партикуля́рного | партикуля́рних |
давальний | партикуля́рному | партикуля́рній | партикуля́рному | партикуля́рним |
знахідний | партикуля́рний, партикуля́рного | партикуля́рну | партикуля́рне | партикуля́рні, партикуля́рних |
орудний | партикуля́рним | партикуля́рною | партикуля́рним | партикуля́рними |
місцевий | на/у партикуля́рному, партикуля́рнім | на/у партикуля́рній | на/у партикуля́рному, партикуля́рнім | на/у партикуля́рних |
[рідко] |