| переговори́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | переговори́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | переговорі́мо, переговорі́м | |
| 2 особа | переговори́ | переговорі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | переговорю́ | перегово́римо, перегово́рим |
| 2 особа | перегово́риш | перегово́рите |
| 3 особа | перегово́рить | перегово́рять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | переговори́в | переговори́ли |
| жін.р. | переговори́ла | |
| сер.р. | переговори́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| перегово́рений | ||
| Безособова форма | ||
| перегово́рено | ||
| Дієприслівник | ||
| переговори́вши | ||