передору́чений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | передору́чений | передору́чена | передору́чене | передору́чені |
родовий | передору́ченого | передору́ченої | передору́ченого | передору́чених |
давальний | передору́ченому | передору́ченій | передору́ченому | передору́ченим |
знахідний | передору́чений, передору́ченого | передору́чену | передору́чене | передору́чені, передору́чених |
орудний | передору́ченим | передору́ченою | передору́ченим | передору́ченими |
місцевий | на/у передору́ченому, передору́ченім | на/у передору́ченій | на/у передору́ченому, передору́ченім | на/у передору́чених |