| | |
| переко́чувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (від: перекоти”ти) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | переко́чувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | переко́чуймо |
| 2 особа | переко́чуй | переко́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | переко́чуватиму | переко́чуватимемо, переко́чуватимем |
| 2 особа | переко́чуватимеш | переко́чуватимете |
| 3 особа | переко́чуватиме | переко́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | переко́чую | переко́чуємо, переко́чуєм |
| 2 особа | переко́чуєш | переко́чуєте |
| 3 особа | переко́чує | переко́чують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| переко́чуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | переко́чував | переко́чували |
| жін. р. | переко́чувала |
| сер. р. | переко́чувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| переко́чуваний |
| Безособова форма |
| переко́чувано |
| Дієприслівник |
| переко́чувавши |
