переозву́чений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | переозву́чений | переозву́чена | переозву́чене | переозву́чені |
родовий | переозву́ченого | переозву́ченої | переозву́ченого | переозву́чених |
давальний | переозву́ченому | переозву́ченій | переозву́ченому | переозву́ченим |
знахідний | переозву́чений | переозву́чену | переозву́чене | переозву́чені |
орудний | переозву́ченим | переозву́ченою | переозву́ченим | переозву́ченими |
місцевий | на/у переозву́ченому, переозву́ченім | на/у переозву́ченій | на/у переозву́ченому, переозву́ченім | на/у переозву́чених |