| переокуліро́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | переокуліро́ваний | переокуліро́вана | переокуліро́ване | переокуліро́вані |
| родовий | переокуліро́ваного | переокуліро́ваної | переокуліро́ваного | переокуліро́ваних |
| давальний | переокуліро́ваному | переокуліро́ваній | переокуліро́ваному | переокуліро́ваним |
| знахідний | переокуліро́ваний, переокуліро́ваного | переокуліро́вану | переокуліро́ване | переокуліро́вані, переокуліро́ваних |
| орудний | переокуліро́ваним | переокуліро́ваною | переокуліро́ваним | переокуліро́ваними |
| місцевий | на/у переокуліро́ваному, переокуліро́ванім | на/у переокуліро́ваній | на/у переокуліро́ваному, переокуліро́ванім | на/у переокуліро́ваних |