| переста́витися – дієслово доконаного виду | ||
| (померти) | ||
| Інфінітив | переста́витися, переста́витись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | переста́вмося, переста́вмось | |
| 2 особа | переста́вся | переста́втеся, переста́втесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | переста́влюся, переста́влюсь | переста́вимося, переста́вимось, переста́вимся |
| 2 особа | переста́вишся | переста́витеся, переста́витесь |
| 3 особа | переста́виться | переста́вляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | переста́вився, переста́вивсь | переста́вилися, переста́вились |
| жін.р. | переста́вилася, переста́вилась | |
| сер.р. | переста́вилося, переста́вилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| переста́вившись | ||