| побайдикува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | побайдикува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | побайдику́ймо | |
| 2 особа | побайдику́й | побайдику́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | побайдику́ю | побайдику́ємо, побайдику́єм |
| 2 особа | побайдику́єш | побайдику́єте |
| 3 особа | побайдику́є | побайдику́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | побайдикува́в | побайдикува́ли |
| жін.р. | побайдикува́ла | |
| сер.р. | побайдикува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| побайдикува́вши | ||