| | |
| повитира́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | повитира́тися, повитира́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | повитира́ймося, повитира́ймось |
| 2 особа | повитира́йся, повитира́йсь | повитира́йтеся, повитира́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | повитира́юся, повитира́юсь | повитира́ємося, повитира́ємось, повитира́ємся |
| 2 особа | повитира́єшся | повитира́єтеся, повитира́єтесь |
| 3 особа | повитира́ється | повитира́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | повитира́вся, повитира́всь | повитира́лися, повитира́лись |
| жін.р. | повитира́лася, повитира́лась |
| сер.р. | повитира́лося, повитира́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| повитира́вшись |
