| | |
| погу́тькати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (пугукати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | погу́тькати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | погу́тькаймо |
| 2 особа | погу́тькай | погу́тькайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | погу́тькатиму | погу́тькатимемо, погу́тькатимем |
| 2 особа | погу́тькатимеш | погу́тькатимете |
| 3 особа | погу́тькатиме | погу́тькатимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | погу́тькаю | погу́тькаємо, погу́тькаєм |
| 2 особа | погу́тькаєш | погу́тькаєте |
| 3 особа | погу́тькає | погу́тькають |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| погу́тькаючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | погу́тькав | погу́тькали |
| жін. р. | погу́тькала |
| сер. р. | погу́тькало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| погу́тькавши |
