| подзвони́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | подзвони́тися, подзвони́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | подзвоні́мося, подзвоні́мось, подзвоні́мся | |
| 2 особа | подзвони́ся, подзвони́сь | подзвоні́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | подзвоню́ся, подзвоню́сь | подзвонимо́ся, подзвонимо́сь, подзвони́мся |
| 2 особа | подзвони́шся | подзвоните́ся, подзвоните́сь |
| 3 особа | подзвони́ться | подзвоня́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | подзвони́вся, подзвони́всь | подзвони́лися, подзвони́лись |
| жін.р. | подзвони́лася, подзвони́лась | |
| сер.р. | подзвони́лося, подзвони́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| подзвони́вшись | ||