КОТЛЯРЕВСЬКИЙ Іван Петрович – Енеїда Posted on by / 0 Comment Мій батько був сердюк опрічний, Мовляв (нехай покой му вічний); Умри на полі як герой».
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Неоднаковими стежками Posted on by / 0 Comment Після чаю з усякими наїдками вже в пізню добу Грицько, на той вечір – Григорій, одвів Михайла Уласевича на спочинок в опрічний, надвірний невеличкий домок, де часом ночували приїжджі родичі, близькі й далекі, з котрими ще родались старі Гуковичі.
