| | |
| поколиха́ти – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | поколиха́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | поколиші́мо, поколиха́ймо, поколиші́м |
| 2 особа | поколиши́, поколиха́й | поколиші́ть, поколиха́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | поколишу́, поколиха́ю | поколи́шемо, поколи́шем, поколиха́ємо, поколиха́єм |
| 2 особа | поколи́шеш, поколиха́єш | поколи́шете, поколиха́єте |
| 3 особа | поколи́ше, поколиха́є | поколи́шуть, поколиха́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | поколиха́в | поколиха́ли |
| жін.р. | поколиха́ла |
| сер.р. | поколиха́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| поколи́ханий |
| Безособова форма |
| поколи́хано |
| Дієприслівник |
| поколиха́вши |
