| | |
| попарта́чити – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (зробити, виконати багато чого-небудь невміло, неохайно або – про багатьох) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | попарта́чити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | попарта́чмо |
| 2 особа | попарта́ч | попарта́чте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | попарта́чу | попарта́чимо, попарта́чим |
| 2 особа | попарта́чиш | попарта́чите |
| 3 особа | попарта́чить | попарта́чать |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | попарта́чив | попарта́чили |
| жін.р. | попарта́чила |
| сер.р. | попарта́чило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| попарта́чений |
| Безособова форма |
| попарта́чено |
| Дієприслівник |
| попарта́чивши |
