| порозколо́чувати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | порозколо́чувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | порозколо́чуймо | |
| 2 особа | порозколо́чуй | порозколо́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | порозколо́чую | порозколо́чуємо, порозколо́чуєм |
| 2 особа | порозколо́чуєш | порозколо́чуєте |
| 3 особа | порозколо́чує | порозколо́чують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | порозколо́чував | порозколо́чували |
| жін.р. | порозколо́чувала | |
| сер.р. | порозколо́чувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| порозколо́чувавши | ||