| порозпа́лювати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | порозпа́лювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | порозпа́люймо | |
| 2 особа | порозпа́люй | порозпа́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | порозпа́люю | порозпа́люємо, порозпа́люєм |
| 2 особа | порозпа́люєш | порозпа́люєте |
| 3 особа | порозпа́лює | порозпа́люють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | порозпа́лював | порозпа́лювали |
| жін.р. | порозпа́лювала | |
| сер.р. | порозпа́лювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| порозпа́лювавши | ||