порозпи́лювати1 – дієслово доконаного виду | ||
(розпиляти дошки, колоди і т. ін.) | ||
Інфінітив | порозпи́лювати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | порозпи́люймо | |
2 особа | порозпи́люй | порозпи́люйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | порозпи́люю | порозпи́люємо, порозпи́люєм |
2 особа | порозпи́люєш | порозпи́люєте |
3 особа | порозпи́лює | порозпи́люють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | порозпи́лював | порозпи́лювали |
жін.р. | порозпи́лювала | |
сер.р. | порозпи́лювало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
порозпи́люваний | ||
Безособова форма | ||
порозпи́лювано | ||
Дієприслівник | ||
порозпи́лювавши |