| порозправля́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | порозправля́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | порозправля́ймо | |
| 2 особа | порозправля́й | порозправля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | порозправля́ю | порозправля́ємо, порозправля́єм |
| 2 особа | порозправля́єш | порозправля́єте |
| 3 особа | порозправля́є | порозправля́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | порозправля́в | порозправля́ли |
| жін.р. | порозправля́ла | |
| сер.р. | порозправля́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| порозправля́вши | ||