| | | | |
| постано́влений1 – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| (вирішений) | | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | постано́влений | постано́влена | постано́влене | постано́влені |
| родовий | постано́вленого | постано́вленої | постано́вленого | постано́влених |
| давальний | постано́вленому | постано́вленій | постано́вленому | постано́вленим |
| знахідний | постано́влений | постано́влену | постано́влене | постано́влені |
| орудний | постано́вленим | постано́вленою | постано́вленим | постано́вленими |
| місцевий | на/у постано́вленому, постано́вленім | на/у постано́вленій | на/у постано́вленому, постано́вленім | на/у постано́влених |
