поштови́к – іменник чоловічого роду, істота | ||
(поштовий службовець; поштар) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | поштови́к | поштовики́ |
родовий | поштовика́ | поштовикі́в |
давальний | поштовико́ві, поштовику́ | поштовика́м |
знахідний | поштовика́ | поштовикі́в |
орудний | поштовико́м | поштовика́ми |
місцевий | на/у поштовико́ві, поштовику́ | на/у поштовика́х |
кличний | поштовику́ | поштовики́ |
[розм.] |