| поя́снювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | поя́снювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | поя́снюймо | |
| 2 особа | поя́снюй | поя́снюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | поя́снюватиму | поя́снюватимемо, поя́снюватимем |
| 2 особа | поя́снюватимеш | поя́снюватимете |
| 3 особа | поя́снюватиме | поя́снюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | поя́снюю | поя́снюємо, поя́снюєм |
| 2 особа | поя́снюєш | поя́снюєте |
| 3 особа | поя́снює | поя́снюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| поя́снюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | поя́снював | поя́снювали |
| жін. р. | поя́снювала | |
| сер. р. | поя́снювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| поя́снювавши | ||
| [рідко] | ||