привозни́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | привозни́й | привозна́ | привозне́ | привозні́ |
родовий | привозно́го | привозно́ї | привозно́го | привозни́х |
давальний | привозно́му | привозні́й | привозно́му | привозни́м |
знахідний | привозни́й, привозно́го | привозну́ | привозне́ | привозні́, привозни́х |
орудний | привозни́м | привозно́ю | привозни́м | привозни́ми |
місцевий | на/у привозно́му, привозні́м | на/у привозні́й | на/у привозно́му, привозні́м | на/у привозни́х |
[рідко] |