| пригарячи́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | пригарячи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | пригарячі́мо, пригарячі́м | |
| 2 особа | пригарячи́ | пригарячі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пригарячу́ | пригарячимо́, пригарячи́м |
| 2 особа | пригарячи́ш | пригарячите́ |
| 3 особа | пригарячи́ть | пригаряча́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | пригарячи́в | пригарячи́ли |
| жін.р. | пригарячи́ла | |
| сер.р. | пригарячи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| пригарячи́вши | ||