| пригу́лювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | пригу́лювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | пригу́люймо | |
| 2 особа | пригу́люй | пригу́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пригу́люватиму | пригу́люватимемо, пригу́люватимем |
| 2 особа | пригу́люватимеш | пригу́люватимете |
| 3 особа | пригу́люватиме | пригу́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пригу́люю | пригу́люємо, пригу́люєм |
| 2 особа | пригу́люєш | пригу́люєте |
| 3 особа | пригу́лює | пригу́люють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| пригу́люючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | пригу́лював | пригу́лювали |
| жін. р. | пригу́лювала | |
| сер. р. | пригу́лювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| пригу́лювавши | ||