приду́рюватися – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | приду́рюватися, приду́рюватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | приду́рюймося, приду́рюймось | |
2 особа | приду́рюйся, приду́рюйсь | приду́рюйтеся, приду́рюйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | приду́рюватимуся, приду́рюватимусь | приду́рюватимемося, приду́рюватимемось, приду́рюватимемся |
2 особа | приду́рюватимешся | приду́рюватиметеся, приду́рюватиметесь |
3 особа | приду́рюватиметься | приду́рюватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | приду́рююся, приду́рююсь | приду́рюємося, приду́рюємось, приду́рюємся |
2 особа | приду́рюєшся | приду́рюєтеся, приду́рюєтесь |
3 особа | приду́рюється | приду́рюються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
приду́рюючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | приду́рювався, приду́рювавсь | приду́рювалися, приду́рювались |
жін. р. | приду́рювалася, приду́рювалась | |
сер. р. | приду́рювалося, приду́рювалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
приду́рювавшись |