| придієслі́вний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | придієслі́вний | придієслі́вна | придієслі́вне | придієслі́вні |
| родовий | придієслі́вного | придієслі́вної | придієслі́вного | придієслі́вних |
| давальний | придієслі́вному | придієслі́вній | придієслі́вному | придієслі́вним |
| знахідний | придієслі́вний | придієслі́вну | придієслі́вне | придієслі́вні |
| орудний | придієслі́вним | придієслі́вною | придієслі́вним | придієслі́вними |
| місцевий | на/у придієслі́вному, придієслі́внім | на/у придієслі́вній | на/у придієслі́вному, придієслі́внім | на/у придієслі́вних |