| призвича́юватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | призвича́юватися, призвича́юватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | призвича́юймося, призвича́юймось | |
| 2 особа | призвича́юйся, призвича́юйсь | призвича́юйтеся, призвича́юйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | призвича́юватимуся, призвича́юватимусь | призвича́юватимемося, призвича́юватимемось, призвича́юватимемся |
| 2 особа | призвича́юватимешся | призвича́юватиметеся, призвича́юватиметесь |
| 3 особа | призвича́юватиметься | призвича́юватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | призвича́ююся, призвича́ююсь | призвича́юємося, призвича́юємось, призвича́юємся |
| 2 особа | призвича́юєшся | призвича́юєтеся, призвича́юєтесь |
| 3 особа | призвича́юється | призвича́юються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| призвича́юючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | призвича́ювався, призвича́ювавсь | призвича́ювалися, призвича́ювались |
| жін. р. | призвича́ювалася, призвича́ювалась | |
| сер. р. | призвича́ювалося, призвича́ювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| призвича́ювавшись | ||