| пробува́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| (перебувати) | ||
| Інфінітив | пробува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | пробува́ймо | |
| 2 особа | пробува́й | пробува́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пробува́тиму | пробува́тимемо, пробува́тимем |
| 2 особа | пробува́тимеш | пробува́тимете |
| 3 особа | пробува́тиме | пробува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пробува́ю | пробува́ємо, пробува́єм |
| 2 особа | пробува́єш | пробува́єте |
| 3 особа | пробува́є | пробува́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| пробува́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | пробува́в | пробува́ли |
| жін. р. | пробува́ла | |
| сер. р. | пробува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| пробува́вши | ||