| пробура́влювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | пробура́влювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | пробура́влюймо | |
| 2 особа | пробура́влюй | пробура́влюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пробура́влюватиму | пробура́влюватимемо, пробура́влюватимем |
| 2 особа | пробура́влюватимеш | пробура́влюватимете |
| 3 особа | пробура́влюватиме | пробура́влюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пробура́влюю | пробура́влюємо, пробура́влюєм |
| 2 особа | пробура́влюєш | пробура́влюєте |
| 3 особа | пробура́влює | пробура́влюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| пробура́влюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | пробура́влював | пробура́влювали |
| жін. р. | пробура́влювала | |
| сер. р. | пробура́влювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| пробура́влюваний | ||
| Безособова форма | ||
| пробура́влювано | ||
| Дієприслівник | ||
| пробура́влювавши | ||