| пробурлакува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | пробурлакува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | пробурлаку́ймо | |
| 2 особа | пробурлаку́й | пробурлаку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пробурлаку́ю | пробурлаку́ємо, пробурлаку́єм |
| 2 особа | пробурлаку́єш | пробурлаку́єте |
| 3 особа | пробурлаку́є | пробурлаку́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | пробурлакува́в | пробурлакува́ли |
| жін.р. | пробурлакува́ла | |
| сер.р. | пробурлакува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| пробурлакува́вши | ||