| пробурмота́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | пробурмота́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | пробурмочі́мо, пробурмочі́м | |
| 2 особа | пробурмочи́ | пробурмочі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пробурмочу́ | пробурмо́чемо, пробурмо́чем |
| 2 особа | пробурмо́чеш | пробурмо́чете |
| 3 особа | пробурмо́че | пробурмо́чуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | пробурмота́в | пробурмота́ли |
| жін.р. | пробурмота́ла | |
| сер.р. | пробурмота́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| пробурмо́таний | ||
| Безособова форма | ||
| пробурмо́тано | ||
| Дієприслівник | ||
| пробурмота́вши | ||