| пробі́льний1 – прикметник | ||||
| (від: пробіл) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | пробі́льний | пробі́льна | пробі́льне | пробі́льні |
| родовий | пробі́льного | пробі́льної | пробі́льного | пробі́льних |
| давальний | пробі́льному | пробі́льній | пробі́льному | пробі́льним |
| знахідний | пробі́льний | пробі́льну | пробі́льне | пробі́льні |
| орудний | пробі́льним | пробі́льною | пробі́льним | пробі́льними |
| місцевий | на/у пробі́льному, пробі́льнім | на/у пробі́льній | на/у пробі́льному, пробі́льнім | на/у пробі́льних |