| прове́рчувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | прове́рчувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прове́рчуймо | |
| 2 особа | прове́рчуй | прове́рчуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прове́рчуватиму | прове́рчуватимемо, прове́рчуватимем |
| 2 особа | прове́рчуватимеш | прове́рчуватимете |
| 3 особа | прове́рчуватиме | прове́рчуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прове́рчую | прове́рчуємо, прове́рчуєм |
| 2 особа | прове́рчуєш | прове́рчуєте |
| 3 особа | прове́рчує | прове́рчують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| прове́рчуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | прове́рчував | прове́рчували |
| жін. р. | прове́рчувала | |
| сер. р. | прове́рчувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| прове́рчуваний | ||
| Безособова форма | ||
| прове́рчувано | ||
| Дієприслівник | ||
| прове́рчувавши | ||