| пров’я́зуваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | пров’я́зуваний | пров’я́зувана | пров’я́зуване | пров’я́зувані |
| родовий | пров’я́зуваного | пров’я́зуваної | пров’я́зуваного | пров’я́зуваних |
| давальний | пров’я́зуваному | пров’я́зуваній | пров’я́зуваному | пров’я́зуваним |
| знахідний | пров’я́зуваний, пров’я́зуваного | пров’я́зувану | пров’я́зуване | пров’я́зувані, пров’я́зуваних |
| орудний | пров’я́зуваним | пров’я́зуваною | пров’я́зуваним | пров’я́зуваними |
| місцевий | на/у пров’я́зуваному, пров’я́зуванім | на/у пров’я́зуваній | на/у пров’я́зуваному, пров’я́зуванім | на/у пров’я́зуваних |