| прогодо́вуваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | прогодо́вуваний | прогодо́вувана | прогодо́вуване | прогодо́вувані |
| родовий | прогодо́вуваного | прогодо́вуваної | прогодо́вуваного | прогодо́вуваних |
| давальний | прогодо́вуваному | прогодо́вуваній | прогодо́вуваному | прогодо́вуваним |
| знахідний | прогодо́вуваний, прогодо́вуваного | прогодо́вувану | прогодо́вуване | прогодо́вувані, прогодо́вуваних |
| орудний | прогодо́вуваним | прогодо́вуваною | прогодо́вуваним | прогодо́вуваними |
| місцевий | на/у прогодо́вуваному, прогодо́вуванім | на/у прогодо́вуваній | на/у прогодо́вуваному, прогодо́вуванім | на/у прогодо́вуваних |