| проголи́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | проголи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | проголі́мо, проголі́м | |
| 2 особа | проголи́ | проголі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | проголю́ | прого́лимо, прого́лим |
| 2 особа | прого́лиш | прого́лите |
| 3 особа | прого́лить | прого́лять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | проголи́в | проголи́ли |
| жін.р. | проголи́ла | |
| сер.р. | проголи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| прого́лений | ||
| Безособова форма | ||
| прого́лено | ||
| Дієприслівник | ||
| проголи́вши | ||