| прого́нити – дієслово недоконаного виду | ||
| (проганяти) | ||
| Інфінітив | прого́нити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прого́ньмо | |
| 2 особа | прого́нь | прого́ньте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прого́нитиму | прого́нитимемо, прого́нитимем |
| 2 особа | прого́нитимеш | прого́нитимете |
| 3 особа | прого́нитиме | прого́нитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прого́ню | прого́нимо, прого́ним |
| 2 особа | прого́ниш | прого́ните |
| 3 особа | прого́нить | прого́нять |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| прого́нячи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | прого́нив | прого́нили |
| жін. р. | прого́нила | |
| сер. р. | прого́нило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| прого́нивши | ||