прогуготі́ти – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | прогуготі́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | прогуготи́ть | прогуготя́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | прогуготі́в | прогуготі́ли |
жін.р. | прогуготі́ла | |
сер.р. | прогуготі́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
прогуготі́вши |