| прогумува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | прогумува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прогуму́ймо | |
| 2 особа | прогуму́й | прогуму́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прогуму́ю | прогуму́ємо, прогуму́єм |
| 2 особа | прогуму́єш | прогуму́єте |
| 3 особа | прогуму́є | прогуму́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | прогумува́в | прогумува́ли |
| жін.р. | прогумува́ла | |
| сер.р. | прогумува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| прогумо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| прогумо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| прогумува́вши | ||