| проду́тися1 – дієслово доконаного виду | ||
| (дутися якийсь час) | ||
| Інфінітив | проду́тися, проду́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | продмі́мося, продмі́мось, продмі́мся, проду́ймося, проду́ймось | |
| 2 особа | продми́ся, продми́сь, проду́йся, проду́йсь | продмі́ться, проду́йтеся, проду́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | продму́ся, продму́сь, проду́йся, проду́йсь | продмемо́ся, продмемо́сь, продме́мся, проду́ємося, проду́ємось, проду́ємся |
| 2 особа | продме́шся, проду́єшся | продме́теся, продме́тесь, проду́єтеся, проду́єтесь |
| 3 особа | продме́ться, проду́ється | продму́ться, проду́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | проду́вся, проду́всь | продули́ся, продули́сь |
| жін.р. | продула́ся, продула́сь | |
| сер.р. | продуло́ся, продуло́сь | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| проду́вшись | ||