прожи́рити – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | прожи́рити | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | прожи́рмо | |
2 особа | прожи́р | прожи́рте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | прожи́рю | прожи́римо, прожи́рим |
2 особа | прожи́риш | прожи́рите |
3 особа | прожи́рить | прожи́рять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | прожи́рив | прожи́рили |
жін.р. | прожи́рила | |
сер.р. | прожи́рило | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
прожи́ривши |