прожитко́вий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | прожитко́вий | прожитко́ва | прожитко́ве | прожитко́ві |
родовий | прожитко́вого | прожитко́вої | прожитко́вого | прожитко́вих |
давальний | прожитко́вому | прожитко́вій | прожитко́вому | прожитко́вим |
знахідний | прожитко́вий | прожитко́ву | прожитко́ве | прожитко́ві |
орудний | прожитко́вим | прожитко́вою | прожитко́вим | прожитко́вими |
місцевий | на/у прожитко́вому, прожитко́вім | на/у прожитко́вій | на/у прожитко́вому, прожитко́вім | на/у прожитко́вих |